подіум

Значення в інших словниках

1. подіум — по́діум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. подіум — (від лат. podium) спеціально підвищена площадка для виступів, головним чином стосовно до естради, демонстрації мод тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. подіум — -а, ч. 1》 Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для почесних гостей (імператора, сенаторів і т. ін.). || Підніжжя імператорської ложі. 2》 У скульпторів, художників – підвищене місце для натурщика, натурщиці. || Підвищення або підставка для чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подіум — ПО́ДІУМ, у, ч. 1. іст. Висока прямокутна платформа зі сходами, на якій зводились античні (перев. римські) храми. 2. іст. Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для привілейованих глядачів (імператора, сенаторів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
5. подіум — по́діум, по́дій (лат. podium, з грец. πόδιον – поміст, підвищення) 1. У давньоримській архітектурі – підвищення в цирку або амфітеатрі для привілейованих глядачів; фундамент храму зі сходами на торцевому боці. 2. У скульпторів, художників – підвищення для натури. Словник іншомовних слів Мельничука
6. подіум — ПІДВИ́ЩЕННЯ (щось спеціально збудоване, влаштоване вище рівня землі, підлоги), УЗВИ́ШШЯ, ПРИМІ́СТ, ПРИМІ́СТКА, ПРИМО́СТКА діал.; ПО́ДІУМ (на естраді, в залі тощо). Посеред залу на змощеному з лав підвищенні стояла оббита кумачем труна (Л. Словник синонімів української мови
7. подіум — ПО́ДІУМ, а, ч. 1. Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для почесних гостей (імператора, сенаторів і т. ін.); // Підніжжя імператорської ложі. 2. У скульпторів, художників — підвищене місце для натурщика, натурщиці. Словник української мови в 11 томах