подіум
ПО́ДІУМ, у, ч.
1. іст. Висока прямокутна платформа зі сходами, на якій зводились античні (перев. римські) храми.
2. іст. Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для привілейованих глядачів (імператора, сенаторів і т. ін.);
// Підніжжя імператорської ложі.
3. Спеціально збудоване, влаштоване підвищення або підставка на естраді, стадіоні, в залі, у студії.
Зал ресторану “Золотий лев”. Ліворуч шинквас, .. поруч з шинквасом невеличкий подіум, де сидить Марія (В. Собко);
До стін прихилені стоять полотна на підрамниках, картони; невеликий подіум – підвищення для натури – завалений великими папками (Л. Первомайський);
Обладнання [Полтавського] музею: вітрини, столики, пілони, подіуми, дошки і т. ін. ми вирішили робити такими, щоб вони були витончені й світлі (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- подіум — по́діум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- подіум — (від лат. podium) спеціально підвищена площадка для виступів, головним чином стосовно до естради, демонстрації мод тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
- подіум — -а, ч. 1》 Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для почесних гостей (імператора, сенаторів і т. ін.). || Підніжжя імператорської ложі. 2》 У скульпторів, художників – підвищене місце для натурщика, натурщиці. || Підвищення або підставка для чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подіум — по́діум, по́дій (лат. podium, з грец. πόδιον – поміст, підвищення) 1. У давньоримській архітектурі – підвищення в цирку або амфітеатрі для привілейованих глядачів; фундамент храму зі сходами на торцевому боці. 2. У скульпторів, художників – підвищення для натури. Словник іншомовних слів Мельничука
- подіум — ПІДВИ́ЩЕННЯ (щось спеціально збудоване, влаштоване вище рівня землі, підлоги), УЗВИ́ШШЯ, ПРИМІ́СТ, ПРИМІ́СТКА, ПРИМО́СТКА діал.; ПО́ДІУМ (на естраді, в залі тощо). Посеред залу на змощеному з лав підвищенні стояла оббита кумачем труна (Л. Словник синонімів української мови
- подіум — ПО́ДІУМ, а, ч. 1. Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для почесних гостей (імператора, сенаторів і т. ін.); // Підніжжя імператорської ложі. 2. У скульпторів, художників — підвищене місце для натурщика, натурщиці. Словник української мови в 11 томах
- подіум — подіум (подій) (лат. < грец. — нога, основа) 1. Високе підніжжя будівлі зі сходами на чільному торці та прямовисними іншими боками. 2. Стіна у вигляді широкого парапету навколо циркової арени, призначена для знатних глядачів у античні часи. Архітектура і монументальне мистецтво