причілок

(укр.)

1. Бічний фасад споруди, торцева стіна прямокутного зрубу.

2. Звис даху на торцевій частині будівлі, влаштований на консолях нерідко з великим виносом. Призначався для захисту стін від сонячного перегріву і сприяв інсоляції житла в ранні години. Також використовувався для господарських і побутових потреб. Був поширений в народному теслярстві східних районів України.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причілок — причі́лок іменник чоловічого роду бокова стіна будинку; бокова частина даху; край, кінець чого-небудь розм. Орфографічний словник української мови
  2. причілок — Фронтон; бокова стіна. Словник синонімів Караванського
  3. причілок — -лка, ч., розм. 1》 Бокова стіна будинку; бокова частина даху. 2》 перен., рідко. Край, кінець чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. причілок — ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм. 1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною – .. то коричнево-червоною, то сірою, то чорною (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. причілок — Причі́лок, -лка; -чі́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. причілок — ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм. 1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (Н.-Лев., II, 1956, 256); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною — .. Словник української мови в 11 томах
  7. причілок — Причілок, -лка м. 1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117. 2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150. Словник української мови Грінченка