причілок
ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм.
1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху.
Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький);
Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною – .. то коричнево-червоною, то сірою, то чорною (Ю. Яновський);
Землянка .. мала вигляд буди з дахом. На причілку було вікно на дві шиби (з наук. літ.);
Іван лазить по драбині, подає снопи, а вона почервонілими руками прив'язує, пригладжує вкритий причілок (С. Чорнобривець).
2. перен., рідко. Край, кінець чого-небудь.
Перебрівши Черемош, Василь лугами дійшов до причілка села (М. Стельмах);
Па причілку стола сидів голова кооперації Аврам Кирилович і куняв (Є. Кравченко).
(1) На причі́лку (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.) – біля бокової стіни будинку (сидіти, стояти і т. ін.).
Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає (Т. Шевченко);
Стара Тиснянчиха і біля неї дві дівчинки стояли на причілку й довго дивились услід невільникам (С. Скляренко).
Значення в інших словниках
- причілок — причі́лок іменник чоловічого роду бокова стіна будинку; бокова частина даху; край, кінець чого-небудь розм. Орфографічний словник української мови
- причілок — Фронтон; бокова стіна. Словник синонімів Караванського
- причілок — -лка, ч., розм. 1》 Бокова стіна будинку; бокова частина даху. 2》 перен., рідко. Край, кінець чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причілок — Причі́лок, -лка; -чі́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- причілок — ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм. 1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (Н.-Лев., II, 1956, 256); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною — .. Словник української мови в 11 томах
- причілок — (укр.) 1. Бічний фасад споруди, торцева стіна прямокутного зрубу. 2. Звис даху на торцевій частині будівлі, влаштований на консолях нерідко з великим виносом. Призначався для захисту стін від сонячного перегріву і сприяв інсоляції житла в ранні години. Архітектура і монументальне мистецтво
- причілок — Причілок, -лка м. 1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117. 2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150. Словник української мови Грінченка