причільний
ПРИЧІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Те саме, що причі́лковий.
[Марта:] А я ж тебе ждатиму-дожидатиму, у причільне віконечко виглядатиму! (М. Кропивницький);
Два звичайних столи, зіставлені вподовж причільної стіни, сягали майже через усю кімнату (Іван Ле і О. Левада);
На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причільний — причі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- причільний — -а, -е. Те саме, що причілковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причільний — ПРИЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що причі́лковий. [Марта:] А я ж тебе ждатиму-дожидатиму, у причільне віконечко виглядатиму!. (Кроп., V, 1959, 190); Два звичайних столи, зіставлені вподовж причільної стіни, сягали майже через усю кімнату (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах
- причільний — Причільний, -а, -е = причілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743. Словник української мови Грінченка