1. Словник української мови в 11 томах

причільний

ПРИЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що причі́лковий.

[Марта:] А я ж тебе ждатиму-дожидатиму, у причільне віконечко виглядатиму!. (Кроп., V, 1959, 190);

Два звичайних столи, зіставлені вподовж причільної стіни, сягали майже через усю кімнату (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 202);

На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причільний — причі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. причільний — -а, -е. Те саме, що причілковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причільний — ПРИЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що причі́лковий. [Марта:] А я ж тебе ждатиму-дожидатиму, у причільне віконечко виглядатиму! (М. Кропивницький); Два звичайних столи, зіставлені вподовж причільної стіни, сягали майже через усю кімнату (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
  4. причільний — Причільний, -а, -е = причілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743. Словник української мови Грінченка