прогонич

Балка у дерев'яних зрубах.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогонич — прого́нич іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прогонич — Шворінь, швірень, сов. болт. Словник синонімів Караванського
  3. прогонич — -а, ч. Залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прогонич — ПРОГО́НИЧ, а, ч. Залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт; болт. Там, у однім вікні, грюкнув прогонич – і розчинилася віконниця (Панас Мирний); Вікно в кімнаті зачинене віконницею, замкнене на прогонич (С. Словник української мови у 20 томах
  5. прогонич — ПРОГО́НИЧ (залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт), БОЛТ рідше. На брамі в кільці грубого залізного прогонича висів важкий замок (В. Собко); Старі, але міцні двері з вилежаного дуба взято на залізні болти (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  6. прогонич — ПРОГО́НИЧ, а, ч. Залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт. Там, у однім вікні, грюкнув прогонич — і розчинилася віконниця (Мирний, І, 1954, 318); Вікно в кімнаті зачинене віконницею, замкнене на прогонич (Скл. Словник української мови в 11 томах
  7. прогонич — Прого́нич, -ча м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107). Словник української мови Грінченка