підвалина

(укр.)

1. База, опора, основа будівлі.

2. Нижній вінець зрубу, якщо він спирається безпосередньо на землю. Виконується звичайно з товстих колод і твердої деревини.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвалина — ПІДВА́ЛИНА, и, ж. 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. У Вишгороді збереглася хата, якій близько 200 років. Збудована вона з дерев’яних тесаних брусів, кріплених у замок і покладених на дубових підвалинах (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
  2. підвалина — ПІДВА́ЛИНА, и, ж. 1. Товста балка, що є основою дерев'яної стіни. У Вишгороді збереглася хата, якій близько 200 років. Збудована вона з дерев'яних тесаних брусів, кріплених у замок і покладених на дубових підвалинах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. підвалина — заклада́ти / закла́сти підва́лини (осно́ви) чого. Давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали підвалини нового життя (З газети); Не можна забувати... Фразеологічний словник української мови
  4. підвалина — підва́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. підвалина — -и, ж. 1》 Товста балка, що є основою дерев'яної стіни. || перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2》 перев. мн., перен. База, опора, основа чого-небудь. || Наукові, ідеологічні основи, вихідні положення, норми чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підвалина — ОСНОВА, ПІДМУРОК; мн. ПІДВАЛИНИ, засади, принципи, база, наріжний камінь. Словник синонімів Караванського
  7. підвалина — див. фундамент Словник синонімів Вусика
  8. підвалина — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
  9. підвалина — Підва́лина, -ни; -ва́лини, -ва́лин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. підвалина — Підвалина, -ни ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. см. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162. Словник української мови Грінченка