підвалина

ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн., ПІДСТА́ВА, ПІДКЛА́Д, ПІДКЛА́ДКА, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУ́Р'Я рідше, ПІДМУ́Р рідше, ТЛО рідше, ТЕ́РЕН заст. Зв'язок поколінь, наступність народних ідеалів — така основа вічних понять Земля, мати, Батьківщина (з журналу); Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Т. Масенко); У 1917 р. І. Замичківський працює у Національному театрі, побудованому на засадах великої професіональної культури (з журналу); Тоня сміливо стояла понад усякими надбудовами кохання, а оскільки він теж шукав у ньому тільки бази, ця жінка йому приємно заімпонувала (В. Підмогильний); Мої підозріння мали під собою деякий ґрунт (В. Винниченко); Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя нації (з журналу); Крутий проримський курс разом з насильною латинізацією греко-католицької церкви виплекує ідеальне підґрунтя для всіляких антирелігійних.. концепцій (Ірина Вільде); Твори Д. Гурамішвілі лягли брилою у підмурівок не лише великої грузинської, а й великої української культури (з газети); Задум був високий і гідний захоплення: перебудувати увесь дім нашого співжиття.. А може, звести і зовсім новий дім, але на первісному, нерукотворному фундаменті соціальної справедливості, що відкидає експлуатацію людини людиною (Б. Олійник); Нема сенсу ідеалізувати людей. Часи застою в багатьох спотворили моральні устої, підірвали твердість переконань (з газети); Що ти для видющих — лише підстава для кпину, А для осудливих — підстава догани (І. Драч); На Русь прийшло.. лицарство казковою появою, яка виросла на підкладі споминів про хрестоносні походи (Юліан Опільський); Наукова підкладка дослідження; — Мислиме об'єднання племен (землі Руської) кладе підмур'я непереможної держави — держави русичів (Д. Міщенко); Тепер рискувати безоглядно своїм станом і всім, чим володів, чого досягнув, що поклало міцні підмури для майбутнього, було б безумством (Н. Рибак); Серед братчиків почалися також суперечки на релігійнім тлі, деякі браття перейнялися лютеранством (І. Крип'якевич); Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (І. Франко).

ФУНДА́МЕНТ (основа будівлі, конструкції), ПІДВА́ЛИНИ мн., ОСНО́ВА, ПІДМУ́РОК, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́Р рідше, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУР'Я рідше, ОСНО́ВИНА рідше, ПІДМУРО́ВАННЯ діал. Будинок у дядька чудовий — просторий, на цегляному фундаменті (Ю. Збанацький); Край саду височів чималий, на цегляних підвалинах будинок з бляшаним дахом й ґанком (С. Добровольський); Були тут і грубі деревини, сантиметрів по сорок завширшки — на основу та на стовпи, і тонші — на оструб (І. Муратов); Як цяцька, красувався на цегляному підмурку будинок з ґанком, оточений навкруг дерев'яною різьбою (М. Стельмах); (Тірца:) Склади каміння все у підмурівки, щоб не казали люди: тут руїна; щоб мовили: колись тут стане дім (Леся Українка); Ми.. криницю копали глибоку, на підмури клали граніт (А. Малишко); Як основина хороша в клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий (Словник Б. Грінченка); Між кафедрою і моєю.. лавкою стояла кругла залізна піч з масивним, може, на півметра високим підмурованням (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвалина — підва́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підвалина — ОСНОВА, ПІДМУРОК; мн. ПІДВАЛИНИ, засади, принципи, база, наріжний камінь. Словник синонімів Караванського
  3. підвалина — див. фундамент Словник синонімів Вусика
  4. підвалина — -и, ж. 1》 Товста балка, що є основою дерев'яної стіни. || перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2》 перев. мн., перен. База, опора, основа чого-небудь. || Наукові, ідеологічні основи, вихідні положення, норми чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підвалина — ПІДВА́ЛИНА, и, ж. 1. Товста балка, що є основою дерев'яної стіни. У Вишгороді збереглася хата, якій близько 200 років. Збудована вона з дерев'яних тесаних брусів, кріплених у замок і покладених на дубових підвалинах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. підвалина — заклада́ти / закла́сти підва́лини (осно́ви) чого. Давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали підвалини нового життя (З газети); Не можна забувати... Фразеологічний словник української мови
  7. підвалина — Підва́лина, -ни; -ва́лини, -ва́лин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підвалина — ПІДВА́ЛИНА, и, ж. 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. У Вишгороді збереглася хата, якій близько 200 років. Збудована вона з дерев’яних тесаних брусів, кріплених у замок і покладених на дубових підвалинах (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
  9. підвалина — (укр.) 1. База, опора, основа будівлі. 2. Нижній вінець зрубу, якщо він спирається безпосередньо на землю. Виконується звичайно з товстих колод і твердої деревини. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. підвалина — Підвалина, -ни ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. см. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162. Словник української мови Грінченка