1. Архітектура і монументальне мистецтво

піддашок

піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.)

1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками.

2. Простір під звисом даху на фасаді будівлі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддашок — підда́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піддашок — -шка, ч. Те саме, що піддашшя 1-3). || у сполуч. зі сл. рука, долоня. Положення руки над очима, якою прикриваються від сонця, яскравого світла і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддашок — ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1–3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам'яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Панас Мирний); Хати Лівобережної України .. Словник української мови у 20 томах
  4. піддашок — ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Словник синонімів української мови
  5. піддашок — Підда́шок, -шка; -да́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піддашок — ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1-3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам’яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Мирний, IV, 1955, 329); Хати Лівобережної України.. Словник української мови в 11 томах