1. Словник української мови у 20 томах

піддашок

ПІДДА́ШОК, шка, ч.

Те саме, що підда́шшя 1–3.

Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам'яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Панас Мирний);

Хати Лівобережної України .. мали рублені або глинобитні стіни, різьблені віконні лиштви, піддашки на стовпчиках або кронштейнах, стріхи (з наук.-попул. літ.);

Василь пішов попрощатися з Орисею. Зустрілися вони на піддашку, біля вікон, що виходили на подвір'я (П. Автомонов);

Троє східців вели на відкритий ґанок з піддашком від причілка до причілка (С. Скляренко);

* У порівн. Закушує молодиця [хліб] огірком і не зводить стомлених, задуманих очей з двох поставлених піддашком снопів, під якими раз у раз подає упертий голос немовля (М. Стельмах);

// у сполуч. зі сл. рука, долоня. Положення руки над очима, якою прикриваються від сонця, яскравого світла і т. ін.

Вона скинула піддашком до очей долоню і пильно роздивлялася на них [бійців] якусь мить (В. Кучер);

Яскраве світло падає на сторінки [книжки], і Огей долонею робить піддашок над очима (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддашок — підда́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піддашок — -шка, ч. Те саме, що піддашшя 1-3). || у сполуч. зі сл. рука, долоня. Положення руки над очима, якою прикриваються від сонця, яскравого світла і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддашок — ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Словник синонімів української мови
  4. піддашок — Підда́шок, -шка; -да́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. піддашок — ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1-3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам’яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Мирний, IV, 1955, 329); Хати Лівобережної України.. Словник української мови в 11 томах
  6. піддашок — піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.) 1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками. 2. Простір під звисом даху на фасаді будівлі. Архітектура і монументальне мистецтво