підошва

Нижня площина несучої конструкції, що спирається на ґрунт. Звичайно відноситься до заглиблених в землю стіни або фундаменту. Також має місце:

~ амбразури — нижня частина поверхні амбразури. У зв'язку з цим існує поняття бій підошовний.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підошва — Нижня поверхня покладів, виробок або скельного пласту. Універсальний словник-енциклопедія
  2. підошва — див. основа Словник синонімів Вусика
  3. підошва — ДНО (морське, річкове і т. ін.), ДНИ́ЩЕ рідше, ПІДО́ШВА спец.; ҐРУНТ (під водою). Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає (прислів'я); Йшлося, власне, про те, як краще оволодіти днищем Дніпра, міцно стати на його гранітне, незаймане... Словник синонімів української мови
  4. підошва — підо́шва: ◊ сходи́в'єм підошви, нім діста́в, але сходиш ти холя́ви, нім відбере́ш ірон. про позичку, яку важко віддати (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. підошва — (-и) ж.; мол., шк. Вчителька. ПСУМС, 53. Словник жарґонної лексики української мови
  6. підошва — ПІДО́ШВА, и, ж. 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев’яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п’яти (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. підошва — ПІДО́ШВА, и, ж. 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев'яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п'яти (М. Словник української мови у 20 томах
  8. підошва — И, ж., лайл. Неприємна жінка. Ти стара целюлітна підошва, з якою я познайомився п'ять хвилин тому і яка на сиву голову стала підстилкою санаторного вахтера (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
  9. підошва — Підо́шва, -ви; -до́шви, підошо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. підошва — (ноги) стопа, п'ята; (гори) підніжжя, обніжжя, підніжок; (друга, на взутті) підметка; (греблі) фундамент; (канави) дно; пор. ОСНОВА. Словник синонімів Караванського
  11. підошва — -и, ж. 1》 Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. || Нижня поверхня стопи; ступня. 2》 Підніжжя гори, узгір'я. || спец. Нижній, ущільнений шар (відкладів, породи, ґрунту). 3》 спец. Дно балки, канави, водойми і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. підошва — з-під стоя́чого підо́шву ви́поре. Дуже хитрий, спритний, кмітливий. Вибрешеться (Володко), відопреться в живі очі, вискочить із видимої загибелі. А хитрий і із-під стоячого підошву випоре! (Л. Фразеологічний словник української мови
  13. підошва — підо́шва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  14. підошва — Підошва, -ви ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201. Словник української мови Грінченка