1. Фразеологічний словник української мови

підошва

з-під стоя́чого підо́шву ви́поре. Дуже хитрий, спритний, кмітливий. Вибрешеться (Володко), відопреться в живі очі, вискочить із видимої загибелі. А хитрий і із-під стоячого підошву випоре! (Л. Мартович); — Так, — згоджуюсь, але ж проти твоїх хитрощів та мудрощів знайдуться такі, що й з-під стоячого підошву випорють. І матимеш від них таку честь, мов собаці лико (Є. Гуцало).

не чу́ти (не відчува́ти) ніг (під собо́ю). 1. з дієсл. руху. Уживається для підкреслення швидкого, енергійного бігу або ходи; дуже, надзвичайно швидко. Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський); Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський); Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик). 2. Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т. ін. Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян); — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер); Штукаренко йшов, але ніг під собою не відчував (С. Голованівський). аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала (Сивилла), Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський). 3. Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко); Миня теж носив книги, не чуючи під собою ніг від гордості (В. Канівець).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підошва — підо́шва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підошва — (ноги) стопа, п'ята; (гори) підніжжя, обніжжя, підніжок; (друга, на взутті) підметка; (греблі) фундамент; (канави) дно; пор. ОСНОВА. Словник синонімів Караванського
  3. підошва — див. основа Словник синонімів Вусика
  4. підошва — -и, ж. 1》 Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. || Нижня поверхня стопи; ступня. 2》 Підніжжя гори, узгір'я. || спец. Нижній, ущільнений шар (відкладів, породи, ґрунту). 3》 спец. Дно балки, канави, водойми і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підошва — ПІДО́ШВА, и, ж. 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев'яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п'яти (М. Словник української мови у 20 томах
  6. підошва — підо́шва: ◊ сходи́в'єм підошви, нім діста́в, але сходиш ти холя́ви, нім відбере́ш ірон. про позичку, яку важко віддати (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. підошва — И, ж., лайл. Неприємна жінка. Ти стара целюлітна підошва, з якою я познайомився п'ять хвилин тому і яка на сиву голову стала підстилкою санаторного вахтера (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
  8. підошва — (-и) ж.; мол., шк. Вчителька. ПСУМС, 53. Словник жарґонної лексики української мови
  9. підошва — Нижня поверхня покладів, виробок або скельного пласту. Універсальний словник-енциклопедія
  10. підошва — ДНО (морське, річкове і т. ін.), ДНИ́ЩЕ рідше, ПІДО́ШВА спец.; ҐРУНТ (під водою). Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає (прислів'я); Йшлося, власне, про те, як краще оволодіти днищем Дніпра, міцно стати на його гранітне, незаймане... Словник синонімів української мови
  11. підошва — Підо́шва, -ви; -до́шви, підошо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. підошва — ПІДО́ШВА, и, ж. 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев’яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п’яти (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. підошва — Нижня площина несучої конструкції, що спирається на ґрунт. Звичайно відноситься до заглиблених в землю стіни або фундаменту. Також має місце: ~ амбразури — нижня частина поверхні амбразури. У зв'язку з цим існує поняття бій підошовний. Архітектура і монументальне мистецтво
  14. підошва — Підошва, -ви ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201. Словник української мови Грінченка