ретабло

(ісп. < лат. — позаду і дошка)

Запрестольна стінка, завівтарний монументальний образ у вигляді архітектурно обрамованої складної композиції із скульптурних та живописних творів на релігійну тематику. Р. були поширені в архітектурі Іспанії періодів пізньої готики, ренесансу і бароко, а також в архітектурі Латинської Америки XVI–XVIII ст. Величезних розмірів, сягаючи склепінь стелі, воно знаходилось у східній частині храму або на стіні і виконувалося з алебастру, мармуру або дерева. Скульптурні клейма з євангельськими сюжетами, обрамовані складним орнаментальним мереживом, тематично походять від триптихів і похідних вівтарів, а з мистецького боку зумовлювались багатою спадщиною мусульманської культури. Суцільний килим пластичного декору, доповнений живописними зображеннями, поділяв інтер'єр храму майже на дві частини, надаючи йому особливої урочистості й святковості.