1. Архітектура і монументальне мистецтво

реституція

(лат.)

1. Гіпотетичне відновлення елементів в структурі споруди або монументального мистецтва.

2. Відбудова цілої історичної пам'ятки на підставі невеликої збереженої частини.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реституція — Реститу́ція: — відновлення [33,XVIII] Раз звихнений порядок морального світу, так само як звихнена рівновага в фізичнім світі, веде до катастрофи, до руїни, що сліпо, без милосердя пожирає злих і добрих, винуватих і невинуватих; відки вийшло звихнення... Словник з творів Івана Франка
  2. реституція — реститу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. реституція — І, ор. -єю. Повернення однією державою іншій незаконно привласнених цінностей. Літературне слововживання
  4. реституція — -ї, ж. 1》 юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2》 юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. 3》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реституція — Віднова Словник чужослів Павло Штепа
  6. реституція — РЕСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. Словник української мови у 20 томах
  7. реституція — (англ. restitution) 1. взаємне повернення отриманих за договором грошей і товарів сторонами, що уклали угоду у випадку, якщо угода визнана недійсною. Економічний словник
  8. реституція — реститу́ція (від лат. restitutio – відновлення) 1. біол. Особливий випадок регенерації, коли з невеликої частини тіла відновлюється весь організм. 2. юрид. Відновлення у попередньому правовому становищі (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. реституція — Повернення забраної власності через суд чи ін. законним шляхом. Універсальний словник-енциклопедія
  10. реституція — РЕСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Повернення кожною з сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. Словник української мови в 11 томах
  11. реституція — рос. реституция (від латин. restitutio — відновлення) — 1. Взаємне повернення сторонами, що уклали угоду, отриманих згідно з договором грошей і товарів у разі, коли угода визнана недійсною. Eкономічна енциклопедія