1. Словник української мови у 20 томах

реституція

РЕСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж.

1. юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним.

2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави.

3. біол. Здатність живого організму відновлювати втрачені частини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реституція — Реститу́ція: — відновлення [33,XVIII] Раз звихнений порядок морального світу, так само як звихнена рівновага в фізичнім світі, веде до катастрофи, до руїни, що сліпо, без милосердя пожирає злих і добрих, винуватих і невинуватих; відки вийшло звихнення... Словник з творів Івана Франка
  2. реституція — реститу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. реституція — І, ор. -єю. Повернення однією державою іншій незаконно привласнених цінностей. Літературне слововживання
  4. реституція — -ї, ж. 1》 юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2》 юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. 3》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реституція — Віднова Словник чужослів Павло Штепа
  6. реституція — (англ. restitution) 1. взаємне повернення отриманих за договором грошей і товарів сторонами, що уклали угоду у випадку, якщо угода визнана недійсною. Економічний словник
  7. реституція — реститу́ція (від лат. restitutio – відновлення) 1. біол. Особливий випадок регенерації, коли з невеликої частини тіла відновлюється весь організм. 2. юрид. Відновлення у попередньому правовому становищі (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. реституція — Повернення забраної власності через суд чи ін. законним шляхом. Універсальний словник-енциклопедія
  9. реституція — РЕСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Повернення кожною з сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. Словник української мови в 11 томах
  10. реституція — рос. реституция (від латин. restitutio — відновлення) — 1. Взаємне повернення сторонами, що уклали угоду, отриманих згідно з договором грошей і товарів у разі, коли угода визнана недійсною. Eкономічна енциклопедія
  11. реституція — (лат.) 1. Гіпотетичне відновлення елементів в структурі споруди або монументального мистецтва. 2. Відбудова цілої історичної пам'ятки на підставі невеликої збереженої частини. Архітектура і монументальне мистецтво