рота

Значення в інших словниках

1. рота — Ро́та: — клятва, присяга [6] Словник з творів Івана Франка
2. рота — ро́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. рота — вій., сотня; п-к РОТНИЙ як ім., командир роти; у. сотенний, сотник. Словник синонімів Караванського
4. рота — -и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону. || перен., кого. Про велику кількість людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рота — Сотня Словник чужослів Павло Штепа
6. рота — РО́ТА, и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону. Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (О. Гончар); Рота лейтенанта Шрама зайняла оборону вночі (В. Словник української мови у 20 томах
7. рота — Присяга Словник застарілих та маловживаних слів
8. рота — ро́та (польс. rota, від старофранц. rote) основний підрозділ у піхотних (мотострілецьких), танкових та інших військах. Словник іншомовних слів Мельничука
9. рота — Ро́та, -ти; ро́ти, рот Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. рота — РО́ТА, и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону. Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (Гончар, III, 1959, 40); Рота лейтенанта Шрама зайняла оборону вночі (Собко, Шлях.. Словник української мови в 11 томах
11. рота — Ро́та, -ти ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171. Словник української мови Грінченка