саман

(тюрк. — солома)

Висушений на сонці сирцевий глиняний блок з домішкою соломи (порівн. адоба, банко).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саман — САМА́Н, у́, ч. Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом’яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач. Словник української мови в 11 томах
  2. саман — сама́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. саман — САМА́Н, у́, ч. Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач. Словник української мови у 20 томах
  4. саман — -у, ч. 1》 Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач. 2》 Солом'яна січка; адоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. саман — САМА́Н (невипалені блоки глини, замішеної з соломою), ЛИМПА́Ч. А хіба хата з саману.. гірша? (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
  6. саман — Лимпач Словник чужослів Павло Штепа
  7. саман — сама́н (тюрк. – солома) 1. Будівельний стіновий матеріал (невипалена цегла, виготовлена з суміші глини, соломи, піску). 2. Солом’яна січка. Інша назва – адоб. Словник іншомовних слів Мельничука