секція

(лат. — розділення)

Замкнена чарунка, що повинна бути повтореною у будівлі, комплексі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секція — се́кція 1 іменник жіночого роду частина се́кція 2 іменник жіночого роду розтин Орфографічний словник української мови
  2. секція — СЕ́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. Атомний криголам будується за останнім словом техніки. Він, зокрема, складатиметься з цілих секцій; вага деяких з них буде дорівнювати 75 тоннам (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  3. секція — СЕ́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. Атомний криголам будується за останнім словом техніки. Він, зокрема, складатиметься з цілих секцій; вага деяких з них буде дорівнювати 75 тоннам (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. секція — (цілого) частина; (трюму) відсік; (творча) підвідділ, об'єднання; (трупа) розтин, автопсія; п! СЕКТОР. Словник синонімів Караванського
  5. секція — рос. секция відділення, частина установи, організації, товариства, підприємства тощо. Eкономічна енциклопедія
  6. секція — 1. відділ, частина, див. сектор, філія 2. (мед.) розтин, викриття Словник чужослів Павло Штепа
  7. секція — I -ї, ж. 1》 Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. || рідко. Те саме, що зупинка 2). 2》 Відділ або підвідділ установи, організації, товариства і т. ін., що має певну спеціалізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. секція — се́кція (від лат. sectio – розсікання, розчленування) 1. Відділення, частина установи, організації, товариства тощо. 2. Одна з кількох частин в системі каналів, труб, електричних котушок якої-небудь машини чи технічної установки, напр. С. котла, радіатора парового опалення тощо. 3. Розтин трупа. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. секція — Се́кція, -ції, -цією; се́кції, се́кцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)