секція

СЕ́КЦІЯ¹, ї, ж.

1. Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле.

Атомний криголам будується за останнім словом техніки. Він, зокрема, складатиметься з цілих секцій; вага деяких з них буде дорівнювати 75 тоннам (з наук.-попул. літ.);

Для засипки зерна треба будувати сховище з секціями на 30–40 тонн. Так слід робити для того, щоб під час засипки зерно довго не лежало відкритим (з газ.);

// рідко. Те саме, що зупи́нка 2.

Так забавлявся [Микола] розмовою, що й не завважили [приятелі], коли заїхали трамваєм дві секції (Л. Мартович).

2. Відділ або підвідділ установи, організації, товариства і т. ін., що має певну спеціалізацію.

У нашій письменницькій організації працюють дві творчі секції: прози та поезії (з газ.);

Я був головою Всесоюзної творчої секції працівників кіно (О. Довженко);

При Палаці культури працювала велика акробатична секція, і Максим разом з іншими артистами вирішили допомогти її учасникам (Д. Ткач);

// Частина торгового приміщення, де продають однорідні предмети.

Різноколірними вогнями сяють .. секції ялинкових прикрас універмагу (з газ.);

// Один із підвідділів з'їзду, конференції та ін., на засіданнях яких обговорюють спеціальні питання.

[Сагайдак:] Насте! Засідання секції перенесли на післязавтра. Відбудеться в конференц-залі музею образотворчих мистецтв. Моя доповідь мусить бути готова завтра ввечері (Л. Дмитерко).

СЕ́КЦІЯ², ї, ж., мед.

Розтин трупа.

Русин умер .. Секція, його тіла, доконана трьома лікарями, виказала навіть причини, задля яких він мусив умерти (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секція — се́кція 1 іменник жіночого роду частина се́кція 2 іменник жіночого роду розтин Орфографічний словник української мови
  2. секція — (цілого) частина; (трюму) відсік; (творча) підвідділ, об'єднання; (трупа) розтин, автопсія; п! СЕКТОР. Словник синонімів Караванського
  3. секція — I -ї, ж. 1》 Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. || рідко. Те саме, що зупинка 2). 2》 Відділ або підвідділ установи, організації, товариства і т. ін., що має певну спеціалізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. секція — 1. відділ, частина, див. сектор, філія 2. (мед.) розтин, викриття Словник чужослів Павло Штепа
  5. секція — се́кція (від лат. sectio – розсікання, розчленування) 1. Відділення, частина установи, організації, товариства тощо. 2. Одна з кількох частин в системі каналів, труб, електричних котушок якої-небудь машини чи технічної установки, напр. С. котла, радіатора парового опалення тощо. 3. Розтин трупа. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. секція — Се́кція, -ції, -цією; се́кції, се́кцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. секція — СЕ́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. Атомний криголам будується за останнім словом техніки. Він, зокрема, складатиметься з цілих секцій; вага деяких з них буде дорівнювати 75 тоннам (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  8. секція — рос. секция відділення, частина установи, організації, товариства, підприємства тощо. Eкономічна енциклопедія
  9. секція — (лат. — розділення) Замкнена чарунка, що повинна бути повтореною у будівлі, комплексі. Архітектура і монументальне мистецтво