1. Архітектура і монументальне мистецтво

семінарія

(лат. — розплідник)

Учбовий заклад в Російській імперії де готували священників і дяків (духовна С.) або вчителів для початкових шкіл (вчительська С.).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семінарія — семіна́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. семінарія — -ї, ж. 1》 Середній духовний навчальний заклад. 2》 У дореволюційній Росії, а також у Галичині – середній педагогічний навчальний заклад. 3》 рідко. Те саме, що семінар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. семінарія — СЕМІНА́РІЯ, ї, ж. 1. Середній духовний навчальний заклад. Виріс я в глухому селі, виховували мене в семінарії (С. Васильченко); Очистилося місце в Криворівні для молодого о. Василія. Словник української мови у 20 томах
  4. семінарія — семіна́рія (від лат. seminarium – розсадник) вид середнього спеціального навчального закладу, переважно духовного. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. семінарія — Назва навчально-виховної установи, в якій готують кандидатів до духовного стану (духовна с.); раніше назва навчальних закладів, де готували учителів початкових шкіл (учительська с.). Універсальний словник-енциклопедія
  6. семінарія — Семіна́рія, -рії, -рією; -рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. семінарія — СЕМІНА́РІЯ, ї, ж. 1. Середній духовний навчальний заклад. — Я знаю вашого попа! Він в семінарії лічити не вмів навіть гроші… (Вовчок, VI, 1956, 254); Очистилося місце в Криворівні для молодого о. Василія. Словник української мови в 11 томах