семінарія

СЕМІНА́РІЯ, ї, ж.

1. Середній духовний навчальний заклад.

— Я знаю вашого попа! Він в семінарії лічити не вмів навіть гроші… (Вовчок, VI, 1956, 254);

Очистилося місце в Криворівні для молодого о. Василія. Він лише-лише вискочив з семінарії — як тут дають самостійну парохію [парафію] (Хотк., II, 1966, 9);

Батюшка ще більше бентежиться. Зовуть його Вікентієм, син сільського попа, але нізащо не хотів учитися в духовній семінарії.. Попувати змусили батьки (Стельмах, І, 1962, 250).

2. У дореволюційній Росії, а також у Галичині — середній педагогічний навчальний заклад.

Зрікшися.. думки про кар’єру, пішов [Опанас] зі Львова до Станіславова, скінчив там учительську семінарію (Фр., IV, 1950, 300);

Він приїхав у село просто з учительської семінарії (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 61).

3. рідко. Те саме, що семіна́р 1.

— Професор германістики допитувався вчора, коли принесеш на семінарію свою працю про «Короля Ротера» (Фр., IV, 1950, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семінарія — -ї, ж. 1》 Середній духовний навчальний заклад. 2》 У дореволюційній Росії, а також у Галичині – середній педагогічний навчальний заклад. 3》 рідко. Те саме, що семінар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. семінарія — Назва навчально-виховної установи, в якій готують кандидатів до духовного стану (духовна с.); раніше назва навчальних закладів, де готували учителів початкових шкіл (учительська с.). Універсальний словник-енциклопедія
  3. семінарія — семіна́рія (від лат. seminarium – розсадник) вид середнього спеціального навчального закладу, переважно духовного. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. семінарія — семіна́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. семінарія — Семіна́рія, -рії, -рією; -рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. семінарія — СЕМІНА́РІЯ, ї, ж. 1. Середній духовний навчальний заклад. Виріс я в глухому селі, виховували мене в семінарії (С. Васильченко); Очистилося місце в Криворівні для молодого о. Василія. Словник української мови у 20 томах
  7. семінарія — (лат. — розплідник) Учбовий заклад в Російській імперії де готували священників і дяків (духовна С.) або вчителів для початкових шкіл (вчительська С.). Архітектура і монументальне мистецтво