1. Архітектура і монументальне мистецтво

симетрія

(грец. — розмірність)

Відповідність форм, розташованих відносно середини будівлі, забудови. Один з головних композиційних засобів в архітектурі та монументальному мистецтві. Мають місце:

~ гвинтоподібна — збіг архітектурних форм, який досягається уявлюваним рухом у просторі навколо центральної осі й одночасно по вертикалі;

~ дзеркальна — повна тотожність форм відносно центральної осі на площині;

~ конгруентна — те саме, що і осьова симетрія;

~ осьова — сумісна рівність фігур. Досягається шляхом обертання фігури відносно осі симетрії. Широко застосовується також в орнаментальних композиціях.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симетрія — симе́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. симетрія — -ї, ж. 1》 Розмірне, пропорційне розміщення частин якогось цілого щодо центру, середини. 2》 мат. Властивість геометричної фігури за певних змін свого положення накладатися на себе так, що не всі її точки займають початкове положення. 3》 фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. симетрія — Помірність Словник чужослів Павло Штепа
  4. симетрія — СИМЕТРІ́Я, ї, ж. 1. Розмірне, пропорційне розміщення частин якогось цілого щодо центру, середини. Хата Гощинської, салон. Убраний не убого, але й не дуже розкішно, тільки фантастично, без великої симетрії (Леся Українка); Очі [Ілька] підпухли так... Словник української мови у 20 томах
  5. симетрія — симе́трія (грец. συμμετρία) гармонія, розмірність; розміщення точок або частин предмета в просторі, коли одна половина є ніби дзеркальним відображенням другої. Розрізняють центральну С. (С. відносно точки), осьову С. (С. відносно прямої) та площинну С. (С. відносно площини). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. симетрія — Властивість геометричних фігур або ін. об'єктів (математичних або нематематичних), що надає можливість виразити їх за допомогою визначених перетворень: дзеркальна (або осьова с.), с. обертання (або обертання), с. переносу (або перенос). Універсальний словник-енциклопедія
  7. симетрія — СИМЕТРІЯ (від грецьк. συμμετρία — співрозмірність, гармонія) — властивість незмінюваності (інваріантності) деяких сторін, форм, конфігурацій, процесів, явищ, відношень матеріальних об'єктів, законів природи відносно певних операцій, напр. Філософський енциклопедичний словник
  8. симетрія — Симе́трія, -рії, -рією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. симетрія — СИМЕТРІ́Я, ї, ж. Розмірне, пропорційне розміщення частин якогось цілого щодо центру, середини. Хата Гощинської, салон. Убраний не убого, але й не дуже розкішно, тільки фантастично, без великої симетрії (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах