1. Архітектура і монументальне мистецтво

сирена

(лат. < грец.)

Міфічна істота з головою і грудьми жінки та тулубом птаха, що володіла чарівним голосом і своїм співом могла зачаклувати мандрівників. Їхні зображення часто зустрічалися в античному мистецтві. Оскільки їх пов'язували і з підземним царством, то також показували на надгробках.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирена — МІТ. морська німфа, П. спокусниця, (на маяку) сигнальний апарат, (в авті) гудок, СИҐНАЛ, ЖМ. сигнал тривоги Словник синонімів Караванського
  2. сирена — СИРЕ́НА, и, ж. 1. У грецькій міфології – морська німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах з жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця. Словник української мови у 20 томах
  3. сирена — Русалка, див. німфа, фея, потаміда, (прилад) сполоха, гучка Словник чужослів Павло Штепа
  4. сирена — СИРЕ́НА, и, ж. 1. У грецькій міфології — морська німфа (жінка з риб’ячим хвостом або птах з жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця. Словник української мови в 11 томах
  5. сирена — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – морська німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах із жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця. || перен. Про красиву, спокусливу, але бездушну жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сирена — Сире́на, -ни, -ні; -ре́ни, -ре́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сирена — сире́на 1 іменник жіночого роду, істота міфологічна істота; тварина сире́на 2 іменник жіночого роду прилад Орфографічний словник української мови
  8. сирена — сире́на (грец. σειρήν) 1. У давньогрецькій міфології морська німфа, що нібито своїм чарівним співом заманювала мореплавців до небезпечних місць, де вони гинули. 2. Прилад для відтворення тонів різної висоти і для вимірювання числа коливань звучного тіла. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. Сирена — Герб Варшави, з поч. XV ст. відомий у різних зображеннях; як зображення жінки з риб'ячим хвостом усталився у XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  10. сирена — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови