1. Архітектура і монументальне мистецтво

стадіон

(грец. — ристалище)

1. Споруда для спортивних змагань з трибунами для глядачів і допоміжними будівлями. Зародилась у Стародавній Греції, де довжина С. в Олімпії дорівнювала одному стадію. Сучасні споруди відзначаються надзвичайним розмаїттям, влаштовуються відкритими й перекритими.

2. Умовна назва споруд стародавніх народів Центральної Америки, де проводились ритуальні ігри м'ячем, які закінчувались кривавими жертвоприношеннями. Тому термін бажано наводити в лапках.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стадіон — стадіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стадіон — [стад'іон] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. стадіон — Грище Словник чужослів Павло Штепа
  4. стадіон — СТАДІО́Н, у, ч. Комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів, допоміжних приміщень і признач. для тренувань і змагань з різних видів спорту. Словник української мови у 20 томах
  5. стадіон — У, ч. Двоє або більше ліжок, зсунутих разом для заняття сексом. Зсовуйте два ліжка — і стадіон готовий. Словник сучасного українського сленгу
  6. стадіон — -у, ч. Комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів, допоміжних приміщень і признач. для тренувань і змагань з різних видів спорту. || Про людей, що заповнюють трибуни цієї споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стадіон — стадіо́н (від грец. στάδιον – місце для змагань) спортивна споруда, призначена для тренувань і змагань з різних видів фізичної культури й спорту, з трибунами для глядачів і допоміжними приміщеннями. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. стадіон — У стародавній Греції місце легкоатлетичних змагань; прямокутна бігова доріжка, оточена з 3-х сторін місцями для глядачів, переважно у вигляді дерев'яних, пізніше кам'яних, трибун; найстарішим грец. с. вважається с. у Олімпії (776 до н.е.). Універсальний словник-енциклопедія
  9. стадіон — Стадіо́н, -ну, -нові, на -ні; -діо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. стадіон — СТАДІО́Н, у, ч. Комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів, допоміжних приміщень і признач. для тренувань і змагань з різних видів спорту. Словник української мови в 11 томах