стайня

(укр.)

1. Господарська споруда для утримання коней і збереження упряжі. На селянських подвір'ях відзначалась скромними формами, у дворянських садибах — значними розмірами і представницьким виглядом.

2. В районі Українських Карпат використовувалась для утримання корів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стайня — СТА́ЙНЯ (спеціальне приміщення, де тримають коней), КОНЮ́ШНЯ, СТАДНИ́ЦЯ заст., СТАНИ́ЦЯ діал., СТА́НЯ діал.; ЛОША́ТНИК (приміщення для лошат). В теплій стайні коні жваво хрумали сіно (С. Словник синонімів української мови
  2. стайня — Ста́йня, -ні; ста́йні, ста́єнь і ста́ня, -ні; ста́ні, стань Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. стайня — [стайн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. стайеін' Орфоепічний словник української мови
  4. стайня — -і, ж. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня. || у знач. збірн. Про коней, що належать кому-небудь. Авгієві стайні (конюшні) книжн. — про щось дуже занедбане, брудне, про велике безладдя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стайня — (на коні) конюшня, (на худобу) хлів, (на корови) короварня, телятник, (на воли) воловня, воловник. Словник синонімів Караванського
  6. стайня — СТА́ЙНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня. Мудрий Іван по шкоді: коні вкрали, тоді він стайню зачинив (Укр.. присл.., 1963, 393); Заглянув [Аркадій Петрович] до стайні. Там тупали коні та жували обрік (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. стайня — СТА́ЙНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня. Мудрий Іван по шкоді: коні вкрали, тоді він стайню зачинив (прислів'я); Заглянув [Аркадій Петрович] до стайні. Там тупали коні та жували обрік (М. Словник української мови у 20 томах
  8. стайня — ста́йня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови