1. Словник української мови в 11 томах

стайня

СТА́ЙНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня.

Мудрий Іван по шкоді: коні вкрали, тоді він стайню зачинив (Укр.. присл.., 1963, 393);

Заглянув [Аркадій Петрович] до стайні. Там тупали коні та жували обрік (Коцюб., II, 1955, 396);

Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини (Стельмах, І, 1962, 487);

Колгосп поставив велику нову стайню (Вол., Сади.., 1950, 32);

*У порівн. Займали [Косар-Косаревичі] простору, мов колгоспна стайня, квартиру на другому поверсі (Загреб., День.., 1964, 33);

// у знач. збірн. Про коней, що належать кому-небудь.

[Галушка:] В нього добра стайня в колгоспі, рисаки такі, що, може, і в області таких нема (Корн., І, 1955, 298);

// рідко. Те саме, що хлів.

Ой не можу в стайні спати, бо рохкочуть свині (Коломийки, 1969, 113);

В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Фр., XIII, 1954, 306);

Прив’язали корову до жолоба в стайні (Март., Тв., 1954, 249).

◊ А́вгієві ста́йні див. А́вгіїв.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стайня — ста́йня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стайня — (на коні) конюшня, (на худобу) хлів, (на корови) короварня, телятник, (на воли) воловня, воловник. Словник синонімів Караванського
  3. стайня — [стайн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. стайеін' Орфоепічний словник української мови
  4. стайня — СТА́ЙНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня. Мудрий Іван по шкоді: коні вкрали, тоді він стайню зачинив (прислів'я); Заглянув [Аркадій Петрович] до стайні. Там тупали коні та жували обрік (М. Словник української мови у 20 томах
  5. стайня — -і, ж. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня. || у знач. збірн. Про коней, що належать кому-небудь. Авгієві стайні (конюшні) книжн. — про щось дуже занедбане, брудне, про велике безладдя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стайня — СТА́ЙНЯ (спеціальне приміщення, де тримають коней), КОНЮ́ШНЯ, СТАДНИ́ЦЯ заст., СТАНИ́ЦЯ діал., СТА́НЯ діал.; ЛОША́ТНИК (приміщення для лошат). В теплій стайні коні жваво хрумали сіно (С. Словник синонімів української мови
  7. стайня — Ста́йня, -ні; ста́йні, ста́єнь і ста́ня, -ні; ста́ні, стань Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стайня — (укр.) 1. Господарська споруда для утримання коней і збереження упряжі. На селянських подвір'ях відзначалась скромними формами, у дворянських садибах — значними розмірами і представницьким виглядом. 2. В районі Українських Карпат використовувалась для утримання корів. Архітектура і монументальне мистецтво