1. Архітектура і монументальне мистецтво

стріха

1. Солом'яна або очеретяна покрівля будинку.

2. Край очеретяної або солом'яної покрівлі, який виступає за стіну будівлі, утворюючи навіс.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріха — стрі́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стріха — див. ПОКРІВЛЯ; (рідна) П. хата, дім, житло, ІД. пенати, домашнє вогнище. Словник синонімів Караванського
  3. стріха — див. дах; дім Словник синонімів Вусика
  4. стріха — [стр’іха] -хие, д. і м. стр'іс'і Орфоепічний словник української мови
  5. стріха — СТРІ́ХА, и, ж. 1. Нижній край солом'яної покрівлі, який звисає над стіною. Дощ іде, як відром ілле [ллє], а з стріх біжить, як цівкою (прислів'я); У блакить з-під стріхи Ластівочка мила Пурхнула – знялась (П. Словник української мови у 20 томах
  6. стріха — стріха 1. дах із соломи (Лучук) ◊ <�у нього> стріха протіка́є ірон., знев. <�він> несповна розуму (Лучук)|| = мати бзіка 2. скуйовджене, розтріпане волосся (м, ср, ст) 3. знев. зачіска (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. стріха — И, ж. Психіка. Стріху треба лагодити (про психічно хвору людину). Словник сучасного українського сленгу
  8. стріха — (-и) ж., мол., жарт. Волосся. ПСУМС, 66. Словник жарґонної лексики української мови
  9. стріха — -и, ж. 1》 Нижній край солом'яної покрівлі, який звисає над стіною. || Покрівля будівлі (перев. солом'яна). 2》 перен. Приміщення для проживання; житло, оселя. Під батьковою стріхою — в рідній хаті, у своїй сім'ї. Під однією стріхою — в одному приміщенні. Під чужою стріхою — в чужій хаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. стріха — ба́тькова (ба́тьківська) стрі́ха. Рідна домівка, там де хтось народився. Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає в її уяві, й міниться, і грає барвами (М. Коцюбинський); // Родина, родинна опіка. Фразеологічний словник української мови
  11. стріха — ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Словник синонімів української мови
  12. стріха — Стрі́ха, -хи, -сі; стрі́хи, стріх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. стріха — СТРІ́ХА, и, ж. 1. Нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною. Дощ іде, як відром ілле [ллє], а з стріх біжить, як цівкою (Укр.. присл.., 1963, 235); У блакить з-під стріхи Ластівочка мила Пурхнула — знялась (Граб. Словник української мови в 11 томах