стріха

ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Житло і харчі коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців (П. Козланюк); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (приказка); Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (І. Франко); Смеркло. — Збирайтеся, бабо, — каже мама, — та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (М. Коцюбинський); Кидав я мій рідний дах, щоб інше десь шукати долі (Я. Щоголів); І постає в уяві рідна стріха (О. Ющенко); Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); Тато жартував, що це вже, певно, останнє його кубло (П. Дорошко); Батько розказував, що колись.. ще тут розбійники жили, кишло їх у цьому яру було (Б. Грінченко); Бралося далеко за північ. Позасинали люди по своїх теплих захистах (Панас Мирний). — Пор. 1. приту́лок.

ОСТРІ́ШОК (навислі краї густих брів, вусів, волосся), ОСТРІ́ШКИ мн., ОСТРІ́ШШЯ, СТРІ́ХА. Дві западини очей були темні, як ніч! На них звисали острішки брів (П. Панч); На цю мову підвелося кілька голів, а серед них острішкувато стрижена голова отамана рязанців. Під острішшям лежала ганчір'яна пов'язка через чоло (І. Ле); Цей високий темно-русявий юнак, ..з шевченківськими очима, глибоко схованими під стріхами густих брів, був відомий своїм товаришам як.. неговірка людина (П. Загребельний).

ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна). З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник); Парове опалення ставив (дід), дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); — Простінків нарочито не ставили й покриття підперли тимчасовою колонадою (І. Ле); Хороші та великі (будинки), та усе муровані, та верхи зеленою краскою розмальовані... (Г. Квітка-Основ'яненко); В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (С. Тудор); Унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (О. Досвітній); — Нехай буде й стріха. Нехай буде солом'яна, коли своя! (А. Крушельницький).

СТРІ́ХА (нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависає над стіною), ОСТРІ́ШОК, ОСТРІ́ШШЯ рідше. Хата ця низько усунулася в землю, стріха понахилялася на самі вікна (Панас Мирний); — Лишень здалося би, — каже (Аниця), — острішок поправити, бо завсігди затікає (Лесь Мартович).