стріча
ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С. Голованівський); Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (М. Коцюбинський); Все розказав Марусі опришок там, на потоці, в солодкі хвилі побачення (Г. Хоткевич); — Коли хочете, тепер пришлю їх (гроші), а ні, то передам при зобаченні (Леся Українка); Вона бачила Ольгу.. на таємних сходинах з улюбленим (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стріча — стрі́ча іменник жіночого роду зустріч розм. Орфографічний словник української мови
- стріча — див. зустріч Словник синонімів Вусика
- стріча — Зустріч, подиба, здиба, див. стрічати Словник чужослів Павло Штепа
- стріча — СТРІ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що зу́стріч. Несподівана стріча – як обварила Чіпку. Він підвів голову, подивився, де він, глянув на Галю – і не міг слова вимовити (Панас Мирний); Пішла [молодиця] не дорогою, а толоками та ще й правим... Словник української мови у 20 томах
- стріча — стріча зустріч (ст): – Слухайте, пане Максю: а воно безпечна річ – така стріча? – Для кого: для них чи для нас? – Ну, я думаю, про нас, очевидячки. Все ж то стрічатися око в око з такими кримінальними типами... (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- стріча — -і, ж., розм. Те саме, що зустріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стріча — Стрі́ча, -чі; стрі́чі, стріч = зу́стріч, -річі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стріча — СТРІ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що зу́стріч. Несподівана стріча — як обварила Чіпку. Він підвів голову, подивився, де він, глянув на Галю — і не міг слова вимовити (Мирний, І, 1949, 243); Пішла [молодиця] не дорогою, а толоками та ще й правим... Словник української мови в 11 томах
- стріча — Стріча, -чі ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл. Словник української мови Грінченка