сходи

Споруди для зв'язку між окремими будівлями або частини споруд із східцями на тятиві чи косоурі для підйому і спуску на різні яруси або поверхи, які знаходяться всередині будівлі або закріплені до зовнішнього боку стін (т. зв. відкриті). За конструктивним вирішенням і формою вони розрізняються на:

~ висячі — зі сходинками, один кінець яких консольно закріплений в стіні, а другий незакріплений і нічим не підтримується.

~ гвинтові — круглі або овальні у плані, сформовані однаковими забіжними сходинками.

~ двомаршеві — з двома маршами між поверхами. Можуть бути однобічними або з поворотом від міжповерхового майданчика.

~ одномаршеві — з одним прямим або дугоподібним маршем.

~ палладіанські — з двома парами маршів, розташованими з боків від міжповерхового майданчика.

~ розпашні — з 3-ма або 5-ма маршами, з яких середній широкий.

~ тримаршеві — з 3-ма маршами, внаслідок чого між ними звичайно утворюється просвіт для ліфтової шахти.

~ чотиримаршеві — з 4-ма маршами.

Виконані з різноманітних матеріалів за своєю формою в плані сходи можуть бути напівкруглими, овальними, з прямими або закругленими поворотами, спиратись на косоури, тятиви або повзучі склепіння. За функціональним призначенням вони поділяються на парадні й чорні (підсобні, для господарських потреб), головні й другорядні, потайні, погребні, підвальні, горишні, пожежні, аварійні, декоративні (що відносяться до малих архітектурних форм, це сходи у парках, на майданах тощо).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сходи — СХО́ДИ¹, ів, мн. Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту. Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють (Б. Словник української мови у 20 томах
  2. сходи — схо́ди 1 множинний іменник паростки схо́ди 2 множинний іменник східці Орфографічний словник української мови
  3. сходи — (на полі) прорість, вруна, (в будинку) східці, П. етапи, СТАДІЇ, щаблі Словник синонімів Караванського
  4. сходи — Схо́ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сходи — СХО́ДИ¹, ів, мн. Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню грунту. Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно… Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють (Гр. Словник української мови в 11 томах
  6. сходи — (рослин), врун, вруна, прорість, руна, рунь Словник синонімів Вусика
  7. сходи — 1. (збіжжя) вруна, руна, рунь, (будинку) східня 2. це східці Словник чужослів Павло Штепа
  8. сходи — I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин). Словник синонімів української мови
  9. сходи — I -ів, мн. Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту. II -ів, мн. 1》 Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. 2》 Те саме, що східці 1). 3》 перен. Етапи, стадії розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови