театр
(грец. — місце видовищ)
Споруда або приміщення для демонстрації видовищ, зображення драматичних творів. Походження театра пов'язано із здійсненням масових культових обрядів. Перші монументальні споруди виникли в античній Греції і Стародавній Індії, були відкритими і складались з трьох частин — театрона, скени і орхестри. У Стародавньому Римі відкриті театри змінилися наземними, напівзакритими. В часи Пізнього Середньовіччя спектаклі розігрувалися у закритих гостиних дворах, в галереях яких розміщалися глядачі, а сцени вирішувалися у вигляді споруди з трьох ярусів, де верхній вважався небом, середній — землею, нижній — пеклом. Інколи вони ділилися на чарунки, в кожній з котрих показували окремі дії за розвитком сюжету, що відбувалися послідовно або одночасно. В епоху Ренесансу було не тільки відроджено будівництво компактних споруд, а й створені перспективна й глибинна сцени. Згодом зал для глядачів крім партеру отримав ярусні галереї, ложі, що відповідало соціально-класовій структурі суспільства (подібні споруди отримали назву ранговий театр). З'явилися вестибюлі, фойє, парадні сходи та інші приміщення, удосконалювалася і ускладнювалася сцена. Величезна увага приділялась як екстер'єру театру, який вважався однією з головних споруд кожного міста, так і інтер'єрам, що відзначалися вишуканістю оздоблення, особливою пишністю декору. Поряд із закритими з XVIII ст. почали відроджуватися й відкриті театри просто неба, де традиції античності збагачувалися новітніми тенденціями. Для останніх вживаються назви — зелений театр, повітряний театр. Крім споруд, призначених для акторів і глядачів, існує так званий:
~ анатомічний — споруда для демонстрації лікарям і студентам-медикам розтятих трупів.
Значення в інших словниках
- театр — теа́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- театр — ФР. СЦЕНА; (старовинний) вертеп; (легкого жанру) вар'єте; (воєнних дій) арена; ЖМ. ВИСТАВА. Словник синонімів Караванського
- театр — ТЕА́ТР, у, ч. 1. Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
- театр — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- театр — -у, ч. 1》 Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. Театр абсурду — один з виявів модернізму в театральному мистецтві; вистави цього театру безсюжетні, слово і сценічна дія фрагментарні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- театр — теа́тр (франц. theatre, від грец. θέατρον – місце для видовищ) 1. Вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою драматичної дії, виконуваної акторами перед глядачами. 2. Видовище, спектакль. Словник іншомовних слів Мельничука
- театр — 1. різновид мистецтва, що полягає у художньому відображенні життя за допомогою драматичної дії, яку виконують актори перед публікою; значний вплив має сценічне оформлення та режисура; у залежності від репертуару та засобів вираження розрізняють:... Універсальний словник-енциклопедія
- театр — I. ВИСТА́ВА (показ п'єси, опери, балету тощо), СПЕКТА́КЛЬ, ТЕА́ТР заст., ПРЕДСТА́ВЛЕННЯ заст., ЛИЦЕДІ́ЙСТВО заст.; ВИДО́ВИЩЕ (також циркова); ДІ́ЙСТВО рідко (концерт-вистава); ПРЕМ'Є́РА (перша вистава); ІНСЦЕНІЗА́ЦІЯ... Словник синонімів української мови
- театр — Теа́тр, -ру, -рові, в -трі; теа́три, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- театр — ТЕА́ТР, у, ч. 1. Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (З глибин душі... Словник української мови в 11 томах
- театр — Театр, -ру м. Театръ. О. 1861. І. 93. Я поїхала б у театр. Левиц. І. 299. Словник української мови Грінченка