театр

ТЕА́ТР, у, ч.

1. Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами.

На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (з мемуарної літ.);

Історія театру, живопису, скульптури, музики, літератури обчислюється багатьма сотнями років (з наук. літ.);

Велике значення мають численні висловлювання і статті Франка про український театр (з наук.-попул. літ.).

2. Установа, організація, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів.

Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (І. Нечуй-Левицький);

Настала така тиша, якої не створював ні один артист від самого початку заснування театру (О. Довженко).

3. Приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.

В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр (І. Нечуй-Левицький);

Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли (М. Коцюбинський);

Наші місця були в першому ряді .. Ззаду шуміло море глядачів, театр хутко сповнювався публікою (Олесь Досвітній);

// Присутні на виставі; глядачі.

– Що це? Не може бути? – Здивування, розгубленість скрізь – в партері, в ложах .. Тривога й страх опанували театр (О. Довженко).

4. заст. Вистава, спектакль.

Ніколи було удень, а в нічну добу чимало часу тратив на театр (Панас Мирний);

[Любов:] За тим театром та лотереями страх скільки часу змарнувалось (Леся Українка).

5. чого, перен. Місце, де відбуваються значні події (воєнні дії тощо).

Армія не мала загального керівництва, не було ніякого певного плану ведення війни .. Не вистачало навіть карт театру воєнних дій (з навч. літ.).

6. Сукупність драматичних творів того чи іншого автора, жанру тощо.

Театр Миколи Садовського.

(1) Зеле́ний теа́тр – літній театр серед зелені.

Зелений театр обладнується лавами для глядачів, а при зручному рельєфі місця для сидіння влаштовуються амфітеатром по схилу (з наук. літ.);

(2) Лялько́вий теа́тр <�Теа́тр ляльо́к> – вид сценічного видовища, в якому діють ляльки, що їх рухають актори;

(3) На теа́трі, заст. – на сцені, у театрі.

Буде [“Назар Стодоля”] на театрі після великодня (Т. Шевченко);

Може, він нашим буде, ловецького Половецького роду, .. дарма що по просвітах в Одесі на театрі грав (Ю. Яновський);

(4) Пересувни́й теа́тр – театр, який не має сталого місцеперебування, а переїжджає з одного населеного пункту в інший, даючи там вистави;

(5) Шкільни́й теа́тр – театр, створений при навчальних закладах Європи в епоху пізнього середньовіччя.

△ (6) Анатомі́чний теа́тр – спеціально обладнане приміщення при науково-навчальному закладі для анатомування.

Була на одній лекції з Лілею, а в анатомічний театр не пішла (Леся Українка);

(7) Тіньови́й теа́тр – вид театру, в якому дійовими особами є плоскі ляльки, тіні яких проектують на спеціальний екран.

З великим смаком, у витонченій формі, уміло використавши і збагативши засоби тіньового театру, розкрив режисер моцартівську оперу “Аполлон і Гіацинт” (з наук. літ.);

Прилаштовують свічки на столі, тоді йдуть до стіни, яка фосфорує, і стають мовби образами тіньового театру (із журн.).

◇ (8) Теа́тр абсу́рду – про дійсність, ситуацію і т. ін., позбавлену здорового глузду й логіки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. театр — теа́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. театр — ФР. СЦЕНА; (старовинний) вертеп; (легкого жанру) вар'єте; (воєнних дій) арена; ЖМ. ВИСТАВА. Словник синонімів Караванського
  3. театр — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  4. театр — -у, ч. 1》 Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. Театр абсурду — один з виявів модернізму в театральному мистецтві; вистави цього театру безсюжетні, слово і сценічна дія фрагментарні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. театр — теа́тр (франц. theatre, від грец. θέατρον – місце для видовищ) 1. Вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою драматичної дії, виконуваної акторами перед глядачами. 2. Видовище, спектакль. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. театр — 1. різновид мистецтва, що полягає у художньому відображенні життя за допомогою драматичної дії, яку виконують актори перед публікою; значний вплив має сценічне оформлення та режисура; у залежності від репертуару та засобів вираження розрізняють:... Універсальний словник-енциклопедія
  7. театр — I. ВИСТА́ВА (показ п'єси, опери, балету тощо), СПЕКТА́КЛЬ, ТЕА́ТР заст., ПРЕДСТА́ВЛЕННЯ заст., ЛИЦЕДІ́ЙСТВО заст.; ВИДО́ВИЩЕ (також циркова); ДІ́ЙСТВО рідко (концерт-вистава); ПРЕМ'Є́РА (перша вистава); ІНСЦЕНІЗА́ЦІЯ... Словник синонімів української мови
  8. театр — Теа́тр, -ру, -рові, в -трі; теа́три, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. театр — ТЕА́ТР, у, ч. 1. Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (З глибин душі... Словник української мови в 11 томах
  10. театр — (грец. — місце видовищ) Споруда або приміщення для демонстрації видовищ, зображення драматичних творів. Походження театра пов'язано із здійсненням масових культових обрядів. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. театр — Театр, -ру м. Театръ. О. 1861. І. 93. Я поїхала б у театр. Левиц. І. 299. Словник української мови Грінченка