театрал

ТЕАТРА́Л, а, ч.

1. Аматор, любитель театру (у 1 знач.); частий відвідувач театру.

Мій сусід Руденко .. завзятий український театрал (Леся Українка);

Київський оперний не обмежується тим, що запрошує театралів до себе, він сам їде до них, щоб в усі куточки нашої республіки нести людям радість живого спілкування з майстрами сцени (з наук. літ.).

2. розм. Артист театру.

Театрали чекали грози. Едмунд Кін не терпів, коли хто-небудь наважувався грати ролі з його репертуару (О. Ільченко);

– Якщо ви захочете в Полтаві дістати нових п'єс, то я до ваших послуг. У мене там серед театралів давні знайомства (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. театрал — театра́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. театрал — [теиатрал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. театрал — -а, ч. 1》 Аматор, любитель театру (у 1 знач.); частий відвідувач театру. 2》 розм. Артист театру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. театрал — Театра́л, -ла; -ра́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. театрал — ТЕАТРА́Л, а, ч. 1. Аматор, любитель театру (у 1 знач.); частий відвідувач театру. Мій сусід Руденко.. завзятий український театрал (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах