театрал
ТЕАТРА́Л, а, ч.
1. Аматор, любитель театру (у 1 знач.); частий відвідувач театру.
Мій сусід Руденко.. завзятий український театрал (Л. Укр., V, 1956, 211);
Київський оперний не обмежується тим, що запрошує театралів до себе, він сам їде до них, щоб в усі куточки нашої республіки нести людям радість живого спілкування з майстрами сцени (Мист., 6, 1967, 13).
2. розм. Артист театру.
Театрали чекали грози. Він не терпів, коли хто-небудь наважувався грати ролі з його репертуару (Ільч., Серце жде, 1939, 270);
— Якщо ви захочете в Полтаві дістати нових п’єс, то я до ваших послуг. У мене там серед театралів давні знайомства (Гончар, II, 1959, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- театрал — театра́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- театрал — [теиатрал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- театрал — ТЕАТРА́Л, а, ч. 1. Аматор, любитель театру (у 1 знач.); частий відвідувач театру. Мій сусід Руденко .. завзятий український театрал (Леся Українка); Київський оперний не обмежується тим, що запрошує театралів до себе, він сам їде до них... Словник української мови у 20 томах
- театрал — -а, ч. 1》 Аматор, любитель театру (у 1 знач.); частий відвідувач театру. 2》 розм. Артист театру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- театрал — Театра́л, -ла; -ра́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)