тетраконх
(грец. — чотири раковини)
Споруда з чотирма півкруглими об'ємами, перекритими конхами, навколо центрального ядра, яке звичайно отримувало в плані прямокутну форму і виділялось наметом або куполом (порівн. квадрифолій).
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тетраконх — -а, ч. У середньовічних Грузії, Вірменії та ін. – тип центричного храму з 4-пелюстковим планом. Великий тлумачний словник сучасної мови