тетраконх
тетрако́нх
-а, ч.
У середньовічних Грузії, Вірменії та ін. – тип центричного храму з 4-пелюстковим планом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тетраконх — (грец. — чотири раковини) Споруда з чотирма півкруглими об'ємами, перекритими конхами, навколо центрального ядра, яке звичайно отримувало в плані прямокутну форму і виділялось наметом або куполом (порівн. квадрифолій). Архітектура і монументальне мистецтво