тимпан

(грец. — бубон)

1. Внутрішнє поле фронтону різної форми (трикутної, лучкової тощо), яке обрамоване нахиленими і горизонтальним карнизами.

2. Поле між архівольтом, пілястрами (напівколонами) та антаблементом.

3. Заглиблена частина площини стіни, яка може бути зайнятою скульптурою, вікном і розташована між аркою і балкою або горизонтальною тягою, що її пересікає чи з'єднує імпости (порівн. люнет).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимпан — I тимпанон, -а, ч., муз. 1》 Старовинний ударний музичний інструмент; вид маленької ручної литаври або однобічного барабана. 2》 Мідні тарілки (біблійні кимвали). 3》 Французька та італійська назва цимбал. II -а, ч., архіт. Трикутне поле фронтону з живописними або скульптурними оздобами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. тимпан — ТИМПА́Н¹, а, ч. Стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр. Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому, заступнику рабів (М. Старицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. тимпан — Бубон, литавра, тулумбас, див. барабан Словник чужослів Павло Штепа
  4. тимпан — 1. внутрішнє поле трикутного фронтону, гладке або заповнене різьбою; 2. у романській і ґотичній архітектурах півкругле або гостроверхе поле у верхній частині порталу над притолокою, переважно оздоблене рельєфом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тимпан — (від лат. tympanum — бити, барабан) — 1. Старовинний ударний музичний інструмент, невеликі литаври. 2. Мідні тарілки (біблейські кимвали). 3. Французка та італійська назва цимбал. Словник-довідник музичних термінів
  6. тимпан — тимпа́н 1 іменник чоловічого роду музичний інструмент тимпа́н 2 іменник чоловічого роду трикутне поле фронтону Орфографічний словник української мови
  7. тимпан — Тимпа́н, -на; -па́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тимпан — тимпа́н (від грец. τΰμπανον – барабан) 1. Ударний музичний інструмент – вид мідних тарілок або невеликої литаври. 2. Внутрішнє поле фронтону. 3. Те саме, що й декель. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. тимпан — ТИМПА́Н¹, а, ч. Стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр. Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому, заступнику рабів (Стар., Вибр., 1959, 37); *У порівн. Словник української мови в 11 томах