тяга

Тонкий горизонтальний профільований виступ на стіні, падузі, навколо стелі або панно, виконаний за допомогою шаблона. Може бути і вертикальним.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяга — ТЯГА́, и́, ж., розм. Те саме, що вага́ 1. Часом, граціозно схиляючись під тягою повних води відер, павою пропливала струнка дівчина (М. Рильський); // перен. Те саме, що тяга́р... Словник української мови у 20 томах
  2. тяга — И, ж. 1. Бажання, прагнення до чогось, звичка. І що за дурна тяга читати товстелезні томюги! (А. Дністровий) 2. Задоволення від чогось. ◇ В тягу, по тязі — в задоволення, подобається. Так це в тягу! — знову наполягає він (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  3. тяга — тя́га іменник жіночого роду сила тяга́ іменник жіночого роду вага розм. Орфографічний словник української мови
  4. тяга — I гнучкий або жорсткий елемент, напр., трос або ланцюг, здатний передавати зусилля тільки в межах пружності. II різниця тисків між входом і виходом з труби (напр., димаря), яка усуває продукти згорання. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тяга — I т`яга-и, ж. 1》 Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій). Електрична тяга. 2》 Рух газу, диму, повітря (в димарі, трубі, вентиляційному пристрої і т. ін.), який виникає внаслідок різниці тиску. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тяга — Тяга, -ги ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47. Словник української мови Грінченка
  7. тяга — ТЯ́ГА, и, ж. 1. Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій). У нього [Щорса] була артилерїя — три гармати, але стояли ці гармати не на площадках ешелону... Словник української мови в 11 томах
  8. тяга — (-и) ж. мол. 1. Сильне бажання. — Слухай, якщо маєш тягу (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 606. 2. Задоволення, приємність. ПСУМС, 71. 3. Електричка. Тільки зрідка у "тязі" хтось поступиться місцем літній людині (ПіК, 2002, № 4). ПСУМС, 71. Словник жарґонної лексики української мови
  9. тяга — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
  10. тяга — тяга (потяг) намагання задоволити якість потреби живої істоти. Характеризується постійністю проявів і періодичністю перебігу; задоволення Т. супроводжується розрядкою напруженості організму. Виникає незалежно від свідомості (волі і мислення) людини. Словник із соціальної роботи