тяга
ТЯ́ГА, и, ж.
1. Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій).
У нього [Щорса] була артилерїя — три гармати, але стояли ці гармати не на площадках ешелону, а розраховувались на кінну тягу і враз могли з’явитись в самому несподіваному місці (Скл., Легенд. начдив, 1957, 28);
Льонокомбайн [ЛК-7] працює на тракторній тязі (Техн. культ., 1956, 110).
∆ Електри́чна (парова́ і т. ін.) тя́га — рушійна сила, яка створюється за допомогою електричної (парової і т. ін.) енергії.
У нашій країні електрична тяга використовується на тисячах фабрик, заводів і шахт (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 305);
На залізницях завершено в основному заміну парової тяги електричною і тепловозною (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 265).
2. Рух газу, диму, повітря (в димарі, трубі, вентиляційному пристрої і т. ін.), який виникає внаслідок різниці тиску.
Коли вогонь розпалився, тяга покращала (Тулуб, Людолови, І, 1957, 295);
Під припічком розіклала [Катерина] дрова, відкрила у стелі отвір для тяги (Чорн., Визвол. земля, 1959, 9);
У двигун подається пускове паливо, потім основне, починає розвиватися тяга, і ракета відривається від землі (Наука.., 8, 1958, 17).
3. перен., рідко. Те саме, що по́тяг¹.
На заводі Захар.. відчув, як знову прокинулася в ньому велика тяга до книжки (Ле, Право.., 1957, 29).
4. техн. Стрижень, призначений для передачі тягових зусиль від однієї частини механізму до іншої.
Кермова тяга автомобіля.
5. мисл. Політ самців вальдшнепа, що відшукують самок у шлюбний період.
Бував я на весняних тягах вальдшнепів. Немає нічого чарівнішого, коли на тлі заграви призахідного сонця пролетить, опустивши вниз довгого носа, сірий птах, заклично похоркуючи (Літ. Укр., 18.ІІІ 1969, 4);
// Полювання під час такого періоду.
Повертатися з весняної тяги.
ТЯГА́, и́, ж., розм. Те саме, що вага́ 1.
Часом, граціозно схиляючись під тягою повних води відер, павою пропливала струнка дівчина (Рильський, Бабине літо, 1967, 71);
// перен. Те саме, що тяга́р 3.
Як не бачу тебе, Кожна хвиля — тяга безконечна; Як побачу тебе, Відновляється рана сердечна (Фр., XI, 1952, 33).
Значення в інших словниках
- тяга — тя́га іменник жіночого роду сила тяга́ іменник жіночого роду вага розм. Орфографічний словник української мови
- тяга — тяга (потяг) намагання задоволити якість потреби живої істоти. Характеризується постійністю проявів і періодичністю перебігу; задоволення Т. супроводжується розрядкою напруженості організму. Виникає незалежно від свідомості (волі і мислення) людини. Словник із соціальної роботи
- тяга — ТЯГА́, и́, ж., розм. Те саме, що вага́ 1. Часом, граціозно схиляючись під тягою повних води відер, павою пропливала струнка дівчина (М. Рильський); // перен. Те саме, що тяга́р... Словник української мови у 20 томах
- тяга — И, ж. 1. Бажання, прагнення до чогось, звичка. І що за дурна тяга читати товстелезні томюги! (А. Дністровий) 2. Задоволення від чогось. ◇ В тягу, по тязі — в задоволення, подобається. Так це в тягу! — знову наполягає він (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- тяга — (-и) ж. мол. 1. Сильне бажання. — Слухай, якщо маєш тягу (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 606. 2. Задоволення, приємність. ПСУМС, 71. 3. Електричка. Тільки зрідка у "тязі" хтось поступиться місцем літній людині (ПіК, 2002, № 4). ПСУМС, 71. Словник жарґонної лексики української мови
- тяга — I т`яга-и, ж. 1》 Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій). Електрична тяга. 2》 Рух газу, диму, повітря (в димарі, трубі, вентиляційному пристрої і т. ін.), який виникає внаслідок різниці тиску. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяга — I гнучкий або жорсткий елемент, напр., трос або ланцюг, здатний передавати зусилля тільки в межах пружності. II різниця тисків між входом і виходом з труби (напр., димаря), яка усуває продукти згорання. Універсальний словник-енциклопедія
- тяга — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
- тяга — Тонкий горизонтальний профільований виступ на стіні, падузі, навколо стелі або панно, виконаний за допомогою шаблона. Може бути і вертикальним. Архітектура і монументальне мистецтво
- тяга — Тяга, -ги ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47. Словник української мови Грінченка