фактура

(лат. — обробити)

1. Якісний стан поверхні споруди, предмета, який залежить від зорового або дотикального відчуття. Її прийнято називати абстрактною.

2. Засіб художньої виразності, досягнутий своєрідністю техніки обробки різних поверхонь від рельєфної, грубозернистої до гладенької, дзеркальної.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фактура — Рахунок, список Словник чужослів Павло Штепа
  2. фактура — факту́ра (від лат. factura – оброблення, побудова) 1. Особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета. 2. В живопису – характер поверхні мистецького твору, її обробки; один із засобів художньої виразності. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. фактура — див. РАХУНОК. Словник синонімів Караванського
  4. фактура — (лат. factura — виготовлення, обробка, побудова) — 1. Сукупність засобів музичної виразності, конкретне оформлення музичної тканини. Елементами... Словник-довідник музичних термінів
  5. фактура — ФАКТУ́РА, и, ж. 1. Особливості побудови та оздоблення поверхні якого-небудь предмета. Фактура стін і загальний колорит будівель карпатських гірських районів визначалися широким застосуванням ґонту і скіпи (з наук. літ.). 2. спец. Словник української мови у 20 томах
  6. фактура — (англ. іпvoice) рахунок, що засвідчує постачання товару та його вартість. Економічний словник
  7. фактура — 1. характер і особливості поверхні будь-якого предмета; 2. у творах мистецтва один із засобів художньої виразності; 3. сукупність засобів музичного викладу (мелодія, акорди, орнаментика та ін.); 4. рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості і якості. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фактура — рос. фактура (латин. factura — оброблення, побудова) — 1. Особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета. 2. Рахунок на товар на ім'я покупця із зазначенням кількості і вартості проданого товару. Eкономічна енциклопедія
  9. фактура — факту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. фактура — -и, ж. 1》 Особливості побудови та оздоблення поверхні якого-небудь предмета. 2》 спец. Своєрідність художньої техніки у творах мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. фактура — ФАКТУ́РА, и, ж. 1. Особливості побудови та оздоблення поверхні якого-небудь предмета. Якщо паркан не тинькують, значну роль в його рішенні відіграють колір і фактура каменю, а також характер кладки (Жилий буд. колгоспника, 1956, 21). 2. спец. Словник української мови в 11 томах
  12. фактура — Факту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)