фестон

(фр. < італ. — гірлянда, свято)

1. Зубчастий профіль архітектурного елементу.

2. Прикраса у вигляді зубчастого, хвилястого мережива або язикоподібного зубця з китичкою, який часто вживається у ламбрекенах.

3. Підвіска з гірлянд, котра часто виступала у вигляді декоративної прикраси споруд в античну епоху, а також у будівлях, вирішених в стилях ренесансу, бароко, класицизму, ампіру та стильових течій XIX ст.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фестон — Фесто́н: — плетиво у вигляді ланцюжка з квітів, орнаменти такої ж форми [31] Словник з творів Івана Франка
фестон — фесто́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
фестон — ФЕСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, скатертини, сукні тощо). Надіває [панночка] на Андрія серпанкову шемізетку [сорочку] з фестонами, гаптованими золотом (О. Словник української мови у 20 томах
фестон — фестон гірлянда (ст): Коли наблизився день приїзду гостя, старші кляси гімназії прибирали сходи фестонами зі смеречини (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
фестон — -а, ч. 1》 Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, сукні тощо). || Такого вигляду оздоба на чомусь. 2》 Живописна, ліпна й т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
фестон — фесто́н (фраиц. feston, з італ. festone, від festa – свято) 1. Живописна або скульптурна прикраса у вигляді зубчастого чи хвилястого візерунка. 2. Зубчики на краях завіси, жіночого плаття. Словник іншомовних слів Мельничука
фестон — ФЕСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, скатертини, сукні тощо). Надіває [панночка] на Андрія серпанкову шемізетку з фестонами, гаптованими золотом (Довж. Словник української мови в 11 томах