фестон
ФЕСТО́Н, а, ч.
1. Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, скатертини, сукні тощо).
Надіває [панночка] на Андрія серпанкову шемізетку [сорочку] з фестонами, гаптованими золотом (О. Довженко);
// Такого вигляду оздоба на чомусь.
– Ліс недалеко, зелених гілляк там багато, можна наробити дубових вінців та фестонів. Браму треба буде обвішати флагами [прапорами] (І. Франко);
Орнамент складається з трьох трикутних фестонів із зрізаними вершинами, що йдуть по тілу посудинки і зроблені борозенкою (з наук. літ.);
* У порівн. Біле павутиння фестонами висіло вгорі, гойдалось од найменшого руху повітря (М. Коцюбинський).
2. Живописна, ліпна й т. ін. оздоба, що має вигляд зубчастого або хвилястого візерунка, гірлянди тощо; один із виступів, зубчиків такої оздоби.
Не менш цікаві в соборі св. Юра дияконські двері .. Двері обрамлені рокайлевим орнаментом з вогниками і фестонами квітів (з наук. літ.);
* У порівн. У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город, наліво стелились зелені луки і вигинались фестони лісу (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- фестон — Фесто́н: — плетиво у вигляді ланцюжка з квітів, орнаменти такої ж форми [31] Словник з творів Івана Франка
- фестон — фесто́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фестон — фестон гірлянда (ст): Коли наблизився день приїзду гостя, старші кляси гімназії прибирали сходи фестонами зі смеречини (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- фестон — -а, ч. 1》 Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, сукні тощо). || Такого вигляду оздоба на чомусь. 2》 Живописна, ліпна й т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фестон — фесто́н (фраиц. feston, з італ. festone, від festa – свято) 1. Живописна або скульптурна прикраса у вигляді зубчастого чи хвилястого візерунка. 2. Зубчики на краях завіси, жіночого плаття. Словник іншомовних слів Мельничука
- фестон — ФЕСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, скатертини, сукні тощо). Надіває [панночка] на Андрія серпанкову шемізетку з фестонами, гаптованими золотом (Довж. Словник української мови в 11 томах
- фестон — (фр. < італ. — гірлянда, свято) 1. Зубчастий профіль архітектурного елементу. 2. Прикраса у вигляді зубчастого, хвилястого мережива або язикоподібного зубця з китичкою, який часто вживається у ламбрекенах. Архітектура і монументальне мистецтво