фриз

(фр. < італ. — прикраса)

1. Середня частина класичного антаблемента, яка розташована між архітравом і карнизом. У доричному ордері це — чергування метоп і тригліфів, в іонічному і корінфському — стрічка Ф. залишається гладенькою або прикрашається рельєфними композиціями.

2. Витягнута по горизонталі скульптурна чи живописна композиція, яка прикрашає стіну (частіше її верхню частину) або підлогу.

3. Стрічкова орнаментальна композиція. Крім того, мають місце:

~ алмазний — орнаментальна прикраса, виконана у вигляді гранованих кубиків.

~ випуклий — у перетині має випуклу форму, внаслідок чого поверхня із скульптурним рельєфом відзначається багатством світлотіні. Бере початок у Стародавньому Римі, коли прагнули до пишності і соковитості пластичних форм.

~ городчастий — орнаментована стрічка. нижня частина якої вирішена у вигляді висячих зубців таким чином, що вони вписуються між однаковими рівнобедреними трикутниками, якщо їх умовно накреслити на поверхні стіни.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фриз — ФРИЗ¹, а, ч. 1. архт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. Архітектура міста, оскільки вона відома із знайдених фрагментів колон, архітравів, фризів, карнизів тощо... Словник української мови у 20 томах
  2. фриз — фриз 1 іменник чоловічого роду, істота представник народності фриз 2 іменник чоловічого роду, істота в архітектурі фриз 3 іменник чоловічого роду тканина рідко Орфографічний словник української мови
  3. фриз — I -а, ч. 1》 архіт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. 2》 Декоративна смуга, що обрамляє площину підлоги, верх стіни, килим тощо. 3》 Виступ на верхній або нижній частині столярного виробу. II -у, ч., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фриз — ФРИЗ¹, а, ч. 1. архт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. Архітектура міста, оскільки вона відома з найдених фрагментів колон, архітравів, фризів, карнизів тощо... Словник української мови в 11 томах
  5. фриз — 1. у класичній архітектурі середня частина антаблементу між архітравом і карнизом; 2. декоративна горизонтальна смуга, що використовується в архітектурі, декоративному живописі та декоративно-ужитковому мистецтві. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фриз — Фриз, -за; (архіт.), -зу (тканини); фри́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фриз — (франц. frise, від friser – завивати, закручувати) 1. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. 2. Декоративна смуга, що обрамляє площину підлоги, верх стіни. 3. Виступ у вигляді карниза на верхній або нижній частині столярного виробу. Словник іншомовних слів Мельничука