1. Словник української мови в 11 томах

фриз

ФРИЗ¹, а, ч.

1. архт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом.

Архітектура міста, оскільки вона відома з найдених фрагментів колон, архітравів, фризів, карнизів тощо, наслідувала головні архітектурні стародавні грецькі ордери (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 257);

В текучих стрічках розкадрованих знаходив [Сергій] щось спільне з художніми фризами антики… (Гончар, Циклон, 1970, 16);

Кахлі застосовували у вигляді прикрас для фризів (в Ассірії) (Веч. Київ, 11.III 1971, 3).

2. Декоративна смуга, що обрамляє площину підлоги, верх стіни, килим тощо.

Підлога вестибюля та галереї вистелена мармуровими світло-сірими плитами з фризом із чорного мармуру, а панелі викладені зеленими керамічними плитками (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 82);

У зовнішньому розписі сільського житла різних районів Поділля загальнопоширеним був фриз («хмелик») — широка горизонтальна кольорова смуга, вкрита мотивом з ритмічно розложеною хвилястою гілкою з квітами (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 95).

3. Виступ на верхній або нижній частині столярного виробу.

ФРИЗ², у, ч., заст. Товста ворсиста вовняна тканина.

ФРИЗ³ див. фри́зи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фриз — фриз 1 іменник чоловічого роду, істота представник народності фриз 2 іменник чоловічого роду, істота в архітектурі фриз 3 іменник чоловічого роду тканина рідко Орфографічний словник української мови
  2. фриз — ФРИЗ¹, а, ч. 1. архт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. Архітектура міста, оскільки вона відома із знайдених фрагментів колон, архітравів, фризів, карнизів тощо... Словник української мови у 20 томах
  3. фриз — I -а, ч. 1》 архіт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. 2》 Декоративна смуга, що обрамляє площину підлоги, верх стіни, килим тощо. 3》 Виступ на верхній або нижній частині столярного виробу. II -у, ч., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фриз — (франц. frise, від friser – завивати, закручувати) 1. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. 2. Декоративна смуга, що обрамляє площину підлоги, верх стіни. 3. Виступ у вигляді карниза на верхній або нижній частині столярного виробу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фриз — 1. у класичній архітектурі середня частина антаблементу між архітравом і карнизом; 2. декоративна горизонтальна смуга, що використовується в архітектурі, декоративному живописі та декоративно-ужитковому мистецтві. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фриз — Фриз, -за; (архіт.), -зу (тканини); фри́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фриз — (фр. < італ. — прикраса) 1. Середня частина класичного антаблемента, яка розташована між архітравом і карнизом. У доричному ордері це — чергування метоп і тригліфів, в іонічному і корінфському — стрічка... Архітектура і монументальне мистецтво