храм

Kультове приміщення, будівля для молитов та релігійних обрядів. Первісно вони влаштовувалися у печерах, згодом поряд з ними з'явилися наземні споруди різних форм і розмірів. Структура, композиційні особливості, декоративне вбрання храму цілком зумовлювалося характером віросповідання, культовими ритуалами (християнського, мусульманського, іудаїстського, буддійського та інших), що зумовлювало розробку певних канонів у вирішенні просторового середовища і побудові мас та їх ретельне збереження протягом століть, а іноді і тисячоліть. Серед будівель чіткої призматичної форми, які споруджувалися в античні часи, мали місце:

храм амфіантовий (грец. — з обох боків) — з антами на обох торцевих фасадах.

храм аптеральний (грец. — без оперення) — без зовнішньої колонади навколо цели.

храм в антах (грец.) — споруда з виступаючими торцевими стінами і колонами між ними; те саме, що антовий храм.

Залежно від розташування внутрішніх стін, підпор, характеру перекриття і загального вирішення інтер'єру храми поділяються на: базилікальні, зальні, хрестово-купольні, центрально-купольні та інші. Крім того, існують:

храм гіпетральний (грец.) — тип споруди, де молитовне приміщення не мало перекриття.

храм зальний — споруда з єдиним і компактним молитовним залом або приміщенням, поділеним на нефи однакової висоти, які освітлювалися через бокові вікна.

храм клітський — дерев'яна будівля, те саме, що і клітська церква.

храм о двадцяти стінах — дерев'яна споруда з центральним восьмериком і чотирма прирубами, порівн. хрещатий храм.

храм прочанський — те саме, що і паломницька церква.

храм центричний — споруда у вигляді ротонди або октогону. Християнські храми центричні походять від мартіріїв над могилами перших мучеників за віру або намагалися відтворити церкву Гроба Господня в Єрусалимі.

Мають місце і значно складніші утворення, наприклад, храм Стародавнього Єгипту починався алеєю сфінксів і включав в себе пілон, перистильний двір, гіпостильний зал і секос з кількох приміщень. Досить розвиненими у композиційному відношенні являлись підземні і наземні храмові ансамблі в Індії та Китаї, пірамідальні комплекси у Стародавній Америці.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. храм — (місце, де віддають Богові шану) церква, святиня// Божий дім. Словник синонімів Полюги
  2. храм — храм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. храм — Божий дім, церква, (у гебреїв) синагога, (у буддистів) пагода, (у католиків) костел, (у лютеран) кірха, (у мусулман) мечет|ь|; П. святилище, СВЯТИНЯ; ПОБ. храмове свято. Словник синонімів Караванського
  4. храм — 1. Спеціально освячена споруда з вівтарем, призначена для проведення богослужінь; Церква; 2. див. храм вірних; 3. див. церковне свято храмове Словник церковно-обрядової термінології
  5. храм — див. свято Словник синонімів Вусика
  6. храм — [храм] -му, м. (y) -м'і, мн. -мие, -м'іy Орфоепічний словник української мови
  7. храм — ХРАМ, у, ч. 1. Культова споруда призначена для громадського богослужіння, здійснення релігійних обрядів (християнські церкви, мечеті, синагоги тощо). Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. храм — Кімната, дім, церква Словник застарілих та маловживаних слів
  9. храм — -у, ч. 1》 Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. 2》 Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події. 3》 перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани. || Галузь, сфера високих духовних цінностей. Храм науки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. храм — СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА. СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІ мн.; ХРАМ, ХРА́МИ́НА заст. (місце, яке викликає почуття великої поваги). Словник синонімів української мови
  11. храм — ХРАМ, у, ч. 1. Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  12. храм — Храм, -му м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. І. 216. Словник української мови Грінченка