храм

ХРАМ, у, ч.

1. Культова споруда призначена для громадського богослужіння, здійснення релігійних обрядів (християнські церкви, мечеті, синагоги тощо).

Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т. Шевченко);

Збагачений війною, Вельможний пан гетьман Задумав при спокою Поставить богу храм (І. Франко);

Діється в Тавріді, в місті Партеніті, перед храмом Артеміди Таврідської (Леся Українка);

– У храмі у святого Яна я випадком підслухав тиху мову двох домініканців (О. Ільченко);

В християнському храмі жінка не має права навіть увійти у вівтар (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Море вигризло в них [скелях] високі й глибокі гроти. Навіть не гроти, а цілі храми для культу казки (М. Коцюбинський);

* У порівн. Дім збудували, пишний, наче храм (М. Бажан).

2. Місцеве церковне свято на честь того святого, в ім'я якого збудовано церкву на відзначення роковин її освячення, початку богослужіння в ній.

Ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми (І. Нечуй-Левицький);

Зоя з Сандою вимазували хату, прали, білили, обтикували ікони, бо на другу богородицю був у селі храм (О. Кобилянська).

3. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани; святиня.

– Я бачив прекрасний, невиданий город. Все, що люди створили в архітектурі, шедеври давні, сучасні й прийдешні, краса і вигода, храм, достойний людини (М. Коцюбинський);

– Заздриш? – здивувався Олег. – А чому? – Ну, як же! Їдеш працювати на Дніпрельстан – в заповідник і храм сучасної енергетики (С. Голованівський);

// Галузь, сфера високих духовних цінностей.

Наша згода – наша сила, Наша дружба – наша воля, Не темниці-кам'яниці, А свободи світлий храм (М. Рильський).

(1) Храм мисте́цтва (мисте́цтв) – місце служіння мистецтву (про театр, музей і т. ін.).

Вас оперіщував хрипкий крик: – Ви в храмі мистецтва! Шапку геть! (Ю. Смолич);

Хлопець довго потім не міг угамуватись, пригадуючи все, що бачив у храмі мистецтв (О. Ільченко);

(2) Храм нау́ки – місце служіння науці (про інститут, університет і т. ін.).

Зал засідань нагадує студентську аудиторію, але ті, що прийшли сюди, люди різного віку, статі і навіть одягу, порушують ілюзію храму науки (І. Кириленко);

(3) Храм приро́ди – надзвичайне в звичайному.

Одне з див храму природи – червоноока деревна жаба (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. храм — (місце, де віддають Богові шану) церква, святиня// Божий дім. Словник синонімів Полюги
  2. храм — храм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. храм — Божий дім, церква, (у гебреїв) синагога, (у буддистів) пагода, (у католиків) костел, (у лютеран) кірха, (у мусулман) мечет|ь|; П. святилище, СВЯТИНЯ; ПОБ. храмове свято. Словник синонімів Караванського
  4. храм — 1. Спеціально освячена споруда з вівтарем, призначена для проведення богослужінь; Церква; 2. див. храм вірних; 3. див. церковне свято храмове Словник церковно-обрядової термінології
  5. храм — див. свято Словник синонімів Вусика
  6. храм — [храм] -му, м. (y) -м'і, мн. -мие, -м'іy Орфоепічний словник української мови
  7. храм — Кімната, дім, церква Словник застарілих та маловживаних слів
  8. храм — -у, ч. 1》 Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. 2》 Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події. 3》 перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани. || Галузь, сфера високих духовних цінностей. Храм науки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. храм — СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА. СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІ мн.; ХРАМ, ХРА́МИ́НА заст. (місце, яке викликає почуття великої поваги). Словник синонімів української мови
  10. храм — ХРАМ, у, ч. 1. Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. храм — Kультове приміщення, будівля для молитов та релігійних обрядів. Первісно вони влаштовувалися у печерах, згодом поряд з ними з'явилися наземні споруди різних форм і розмірів. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. храм — Храм, -му м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. І. 216. Словник української мови Грінченка