чарунка

Первісний вихідний елемент структури містобудівного утворення або окремої споруди.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарунка — чару́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. чарунка — ЧАРУ́НКА, и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  3. чарунка — Чару́нка, -ки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чарунка — -и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі тощо; комірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарунка — ЧАРУ́НКА, и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (Наука… 5, 1968, 46). Словник української мови в 11 томах