чарунка

ЧАРУ́НКА, и, ж.

Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін.

Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (з наук.-попул. літ.);

* Образно. І коли б розрізати отой будинок навпіл, все підземелля нагадувало б жахливі кам'яні чарунки, що виповнювалися не медом чи лялечками – зародками майбутніх бджіл, а живими людьми (А. Дімаров);

– .. Сім'я – не чарунка суспільства, а її соціальний ген (із журн.).

△ (1) Чару́нка па́м'яті; Робо́ча чару́нка – сукупність елементів запам'ятовувального пристрою ЕОМ для зберігання 1-го машинного слова (числа) або його частини (напр., 1-го байта).

Оперативна пам'ять її [першої електронно-обчислювальної машини] складалася з 64 чарунок, а виконувала вона сто операцій за секунду (із журн.);

Леді Лавлейс можна вважати не тільки видатною винахідницею, але й першою програмісткою в світі – адже саме вона вперше почала вживати терміни, які застосовують у наші дні: “операція”, “цикл”, “робоча чарунка” та багато інших (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарунка — чару́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. чарунка — -и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі тощо; комірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чарунка — Чару́нка, -ки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чарунка — ЧАРУ́НКА, и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (Наука… 5, 1968, 46). Словник української мови в 11 томах
  5. чарунка — Первісний вихідний елемент структури містобудівного утворення або окремої споруди. Архітектура і монументальне мистецтво