чаруватися

ЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їхніми чарами (у 3 знач.).

І сміявся [Тимко], і радів, і гомонів з товаришами, і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця, і чарувався засніженим степом, вдихаючи лимонний дух місяця (Григорій Тютюнник);

Ваті хотілось, щоб тільки її саму слухав Леонід Семенович, щоб тільки чарувався її піснею (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаруватися — [чаруватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  2. чаруватися — чарува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. чаруватися — -уюся, -уєшся, недок. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їхніми чарами (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чаруватися — ЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їх чарами (у 3 знач.). І сміявся [Тимко], і радів, і гомонів з товаришами, і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця... Словник української мови в 11 томах